Структурні особливості тексту (Лотман)

Особливу увагу Ю.М. Лотман приділяв аналізу словесної творчості, яка сама по собі має справу з природною мовою. Він вибудовує складну систему взаємовідносин між мовою літератури і природною мовою в рамках художнього літературного твору. Як було зазначено вище, мова мистецтва є вторинна моделююча система, так і мова художньої літератури надбудовує над природним свою особливу мову - вторинну знакову модель. У ній не тільки свої, особливі, межі знака, але тут характерно саме поняття знака. Як було сказано вище, Ю.М. Лотман стверджує, що знаки в мистецтві мають не умовний (конвенціональний), а образотворчий (іконічним) характер. Відповідно і взаємовідношення планів змісту та вираження в мистецтві інше, ніж в природних мовах. Це веде до семантизації несемантіческіх (синтаксичних) елементів.

Підходячи до аналізу художнього тексту слід враховувати, що він будується на основі двох типів відносин: «со-протиставлення повторюваних еквівалентних елементів і со-протиставлення є сусідами (не еквівалентні) елементів»

 Лотман виявляє конструктивні принципи художнього тексту: принцип ритму (зрівнює все, що не може бути вирівняні в природній мові) і принцип метафори (зєднує непоєднуване в природній мові). Перший принцип може бути розглядаємо як стиховой, другий - як прозаїчний.

Ю.М. Лотман говорить про двох осях значень в структурі художнього тексту: парадигматичною та синтагматичною. Він розробляє механізм внутритекстовой семантичного аналізу, що передбачає такі дії:

1. Розбиття тексту на рівні і групи за рівнями синтагматических сегментів (фонема, морфема, слово, вірш, строфа, глава - для стихового тексту; слово, речення, абзац, глава - для прозового тексту).

2. Розбиття тексту на рівні і групи за рівнями семантичних сегментів (типу «образи героїв»). Ця операція особливо важлива при аналізі прози.

3. Виділення всіх пар повторів (еквівалентностей).

4. Виділення всіх пар смежностей.

5. Виділення повторів з найбільшою потужністю еквівалентності.

6. Взаємне накладення еквівалентних семантичних пар з тим, щоб виділити працюють в даному тексті диференціальні семантичні ознаки та основні семантичні опозиції за всіма основними рівнями. Розгляд семантизації граматичних конструкцій.

7. Оцінка заданої структури синтагматичною побудови і значущих від нього відхилень в парах по суміжності.