Конфлікт у трагедії «Гамлет» : його розвиток і дозвіл.
Основний конфлікт у трагедії В.Шекспіра "Гамлет" - це зіткнення людини з непереборної владою долі, з неможливістю вільного вибору, коли питання "бути чи не бути" стає рівнозначним з "жити чи не жити". Гамлетом рухає, зведена в ранг обовязку, бажання покарати зло, але в той же час він приходить до розуміння, що весь навколишній світ навколо, буквально, "просочений" злом, і одній людині не під силу протистояти всьому світу.
В основі будь-якого драматичного твору лежить конфлікт, в трагедії «Гамлет» він має 2 рівня:
1 Гамлет і середовище датського двору
2 Внутрішня боротьба Гамлета (смерть батька замість того, щоб порушити в ньому почуття помсти змусило його задуматися про такі речі як життя і смерть, часу, вічності, нікчемність, безсилля особистості, ненависть до себе)
Суть завязки - сумніви Гамлета і необхідність вибору між феодальної формулою справедливою родової помсти «око за око» і ренесансним принципом людяності, поблажливості і прощення обумовлені кризою гуманістичної думки. Гамлет - не трагедія помсти, а трагедія вибору між новим ренесансним типом поведінки і колишнім феодальним. Конфлікт «Гамлета» визначається зіткненням двох історичних епох, двох типів моральності, двох концепцій справедливості, двох уявлень про правильні дії, спрямованих на встановлення світової гармонії.)
З точки зору дії трагедію можна розділити на 5 частин
1 частина - завязка, пять сцен першого дії. Зустріч Гамлета з Примарою, який покладає на Гамлета завдання помститися за підле вбивство.
2 частина - розвиток дії, що випливає з завязки. Гамлету необхідно приспати пильність короля, він прикидається божевільним. Клавдій вживає заходів, щоб дізнатися про причини такої поведінки. В результаті - смерть Полонія, батька Офелії, нареченої принца.
3 частина. Кульмінація, що отримала назву «мишоловка»:
а) Гамлет остаточно переконується у вині Клавдія;
б) сам Клавдій усвідомлює, що його таємниця розкрита;
в) Гамлет розкриває очі Гертруді.
4 частина:
а) відправка Гамлета в Англію;
б) прихід Фортінбраса до Польщі;
в) безумство Офелії;
г) смерть Офелії;
д) змова короля з Лаерт.
5 Частина розвязка. Дуель Гамлега і Лаерта Смерть Гертруди, Клавдія Лаерта, Гамлета.
Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю
(за трагедією В. Шекспіра "Гамлет, принц Донський")
Мабуть, пройде ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому полягає трагедія його долі.
Я впевнений, що кожний читач знайде в "Гамлеті" щось своє, близьке його серцю й розуму. Та на першому місці завжди буде головне — це етичні проблеми: боротьба добра і зла, призначення людини на землі, протистояння гуманізму та антилюдяності. Читаєш пєсу — і весь час здається, що перед тобою своєрідні терези, на обидві чаші яких Шекспір упродовж всієї розповіді кладе чесноти на вади. Можливо, саме тому історія про Гамлета — це, на мою думку, зображення ланцюга конфліктів. Тих самих конфліктів, що в сукупності становлять конфлікт принца Гамлета з дійсністю.
Мені б хотілося окреслити три найбільш вагомі складові цього конфлікту. Головне — це неприйняття Гамлетом-гуманістом потворних вад королівського двору. Для принца замок в Ельсинорі являє собою модель світового зла. Він це розуміє, і поступово його особистий конфлікт, повязаний із вбивством батька, перетворюється на конфлікт історичний. Гамлет у розпачі, адже йому протистоїть не тільки Клавдій і навіть не зло Ельсинора, а й світове зло. Тому перед юнаком постає питання: "Бути чи не бути?" Мабуть, тільки вирішивши його, Гамлет знову здатний поважати себе як особистість:
Чи бути, чи не бути — ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зіткнувшись в гериі з морем лиха,
Покласти край йому? Заснути, вмерти —
І все. (...)
Саме звідси, гадаю, виникає друга складова конфлікту Гамлета з дійсністю: протест, прагнення до боротьби зі злом розбивається власним безсиллям. Міць оточуючого зла сильніше за чесність і порядність героя. Щоб подолати її, Гамлет повинен спочатку знищити в собі суто людські почуття: кохання (розрив з Офелією), родинні стосунки (розрив з матірю), щирість (гра в божевільного), чесність (необхідність брехати всім, за винятком Гораціо), гуманність (Гамлет вбиває Полонія, Лаерта, Клавдія, улаштовує страту Розенранця й Гільденстерна, стає причиною загибелі Офелії та Гертруди).
Гамлет переступає через свою гуманність, але ми бачимо, що він нехтує нею не за власним бажанням. І ми розуміємо: в цьому — ще одна складова трагічного конфлікту данського принца. Все життя виховуючи в собі високі почуття, він змушений тепер знищувати їх під натиском потворної дійсності й чинити злочин. Пізнання людиною зла — ось у чому полягає трагедія Гамлета, а несприйняття цього зла — джерело конфлікту героя з дійсністю.
...Мудрим старшим другом увійшов Гамлет у моє життя, давши гідну відповідь на споконвічне питання про життєвий вибір. Століттями вчив Шекспір своїх читачів гідності, четі й премудростям самопізнання, розповівши трагічну історію про данського принца на тлі складних філософських і моральних проблем. І я переконаний, що нові покоління так само, як минуле й сьогоднішнє, будуть по-новому, вже з власних позицій, перечитувати трагедію, відкриваючи для себе існування зла в житті і визначаючи власне ставлення до нього.
Другие вопросы в разделе - Литература
Проблема взаємостосунків індивідуального та колективного, суб’єкта і соціуму, «природного» ...
Поетика фрагменту і цілого у «Декамероні»: наративні рівні, «рамка», ...