Регистрация Вход
История 10-11 класс Biomax

Допоможіть написати розповідь на тему перша світова війна: Повсякденне життя в умовах фронту і тилу

Ответы:

У поняття фронтового побуту, або укладу повсякденного життя в бойовій обстановці, входить "заповнення" часу службовими обовязками (несення вартової служби, обслуговування бойової техніки, турбота про особисту зброю, виконання інших робіт, властивих родам військ і військових професій і т.д.), а також години відпочинку і дозвілля, в тому числі і організованого, тобто все те, що становить розпорядок дня. Але нерідко були і особливі періоди позиційного етапу війни, коли заповнити час було дуже складно. Є чимало свідчень того, що в Першу світову, здебільшого - «окопну» війну, однією з головних проблем ставала елементарна нудьга, одноманітність, неможливість знайти достатньо доцільних занять для солдатської маси.

Перебуваючи на фронті, солдати жили або в бліндажах, або в невеликих ямах, зверху на половину прикритих дошками, всередині яких була складена піч, що складається з трьох-чотирьох цегли. Після того як термін перебування на передовій закінчувався їх відводили в тил для відпочинку. Солдат могли розташувати на постій в якій ні будь сільській хаті або навіть в садибі-все залежало від місця дислокації.

Солдатському раціону приділяється чимало місця не тільки в інтендантських зведеннях, але і в листах з фронту і на фронт: рідні в тилу цікавляться, як в армії годують «служивого», а той, як правило, досить докладно описує своє окопне «меню». Наприклад, унтер-офіцер і.І. Чернецов писав додому 12 листопада 1914 року: «ми всі дуже добре нагодовані (1 фунт мяса в день на людину вранці, та ще трохи ввечері). Крім того, тут багато баранини, свинини і корів, яких начальство дозволяє бити і ділити між собою. Чай, цукор видають регулярно і в достатній кількості.

Чим довше тривала війна, тим більшим ставало спустошення територій, через які проходила величезна армія, і тим складніше було цю армію прогодувати, причому не тільки людей, а й коней.

Загальна оцінка істориків зводиться до визнання патріотичного підйому, що охопив всю країну - від царюючої династії до селян. При цьому посилаються на такі факти як припинення страйків, успішна мобілізація, добровольчий запис в діючу армію, великі пожертвування на рахунок оборони, досить помітна участь населення у військових позиках держави та інші.

Але, можна припустити, що в 1915-1916 роках в російському суспільстві наростало роздратування політикою влади, які, на думку певних кіл населення, не повною мірою використовували наявні в їх розпорядженні ресурси і тим самим затягували війну. Характерно лист одного з робітників Петроградського Путилівського заводу, що датується 1916 роком.

У тилу майже всі селяни носять чоботи казенного зразка, тепер спідниці у селянок зшиті з солдатських наметів.

Безпосереднє відношення до військової повсякденності мають проблеми, повязані з санітарно-гігієнічними умовами і випливає з них небезпекою спалахів інфекційних захворювань. Вони особливо гострі для масових воєн, що зачіпають не тільки власне армійський контингент, а й цивільне населення. Гігантська міграція величезних людських мас (пересування військових частин, евакуація поранених в тил і повернення видужали в діючу армію, переміщення цивільного населення з прифронтових районів в глиб країни, з міст в села і назад) в поєднанні з різкою перенаселеністю, нестачею житла, катастрофічним погіршенням умов життя і голодом, – всі ці фактори є пусковим механізмом для розвитку епідемічних хвороб. Протягом багатьох століть діяв невідворотний закон: війни завжди супроводжувалися епідеміями.

2Решение
Отв. дан User3
Для написания вопросов и ответов необходимо зарегистрироваться на сайте

Другие вопросы в разделе - История