За видобутком бокситів першість посідає:
а.Боснія і Герцеговина
б.Угорщина
в.Італія
г.Греція

відповідь: г.Греція

Боксит (фр. bauxite) (за назвою місцевості (Les Baux) на півдні Франції[1] — алюмінієва руда, що складається з гідратів оксиду алюмінію, оксидів заліза і кремнію, сировина для отримання глинозему і глиноземовмісних вогнетривів. Вміст глинозему в промислових бокситах коливається від 40% до 60% і вище. Використовується також в якості флюсу в чорній металургії.

В даний час боксити є найважливішою алюмінієвою рудою, на якій, за небагатьма винятками, базується майже вся світова алюмінієва промисловість.

Боксити являють собою гірську породу, до складу якої входять: гідроксиди алюмінію, що утворюють основну рудну масу; гідроксиди, оксиди і силікати заліза; кремній у вигляді кварцу, опалу і каолініту; титан у вигляді рутилу та інших сполук; карбонат кальцію і магнію, а також невеликі кількості сполук натрію, калію, цирконію, хрому, фосфору, ванадію, галію та інших елементів; нерідко в бокситах виявляється також домішка піриту.

Хімічний склад бокситів, в залежності від мінералогічної форми гідроксиду алюмінію і кількості домішок, коливається в широких межах. Якість бокситів як алюмінієвої руди визначається перш за все вмістом в них глинозему і кремнезему: чим нижче містить SiO2 і більше Аl2О3, тим вище якість при інших рівних умовах. Велике значення має так звана "розкриваність" бокситу, тобто легкість вилучення з нього глинозему. Фізичні властивості бокситів вельми різноманітні, а зовнішні відмінності настільки непостійні, що визначення бокситу «на око» вельми важко. Цим обумовлюються великі труднощі в пошуках бокситів. Характерна надзвичайно велика дисперсність компонентів бокситу. Тому під звичайним мікроскопом в бокситі можна розрізнити тільки окремі, добре окристалізовані вкраплення і домішки.