Культура України в період 1914-1921 галузь наука

Незважаючи на складності історичної ситуації 1914 - 1921 рр., Українська культура цього періоду має багато досягнень. Центральна Рада, Гетьманщина, Директорія, більшовики докладали зусиль до розвитку культури, виходячи зі свого розуміння першочергових завдань в цій області. Трагічне і суперечливий час не могло не відбитися на розвитку культури. Культура виявилася в епіцентрі політичної боротьби, діячі культури за переконання потрапляли в число «неугодних» владі. Особливо яскраво це проявилося в діяльності органів радянської влади.

Відродження культурно-просвітницької діяльності «Просвіт». Вони організовували бібліотеки, драмгуртки, хорові колективи, лекторії; налагоджували видавнича справа; поширювали українські книги та журнали. На початку осені 1917 р діяло 952 культурно-просвітницьких установ «Просвіти», а в червні 1921 року - 4227.

«Просвітяни» з полюванням виступали перед аудиторією, знайомлячи її з історією і культурою українського народу. Часто їх діяльність виходила за рамки просвітницької та набувала вид політичної агітації.

• Відкриття Української Академії наук 24 листопада 1918 року (президент В.Вернадський) і її плідна робота протягом усього досліджуваного періоду.

• Відкриття в 1918 р вищих і середніх навчальних закладів з українською мовою викладання (університети в Києві, Кам'янець-Подільському).

• Розширення мережі вищих навчальних закладів. У 1920 р в Україні діяли 38 вузів, що набагато більше, ніж до революції.

Скасовано плату за навчання, введені стипендії.

• Створення умов для вступу до вузів робочої і селянської молоді за допомогою підготовчих робочих факультетів (рабфаков).

• Початок ліквідації неписьменності. До 1920 р грамотними стали 51,9% населення в порівнянні з 27,9% до революції. Ліквідація безграмотності була здійснена радянською владою за допомогою гуртків лікнепів, в яких навчалося доросле населення до 50-ти років. Діти з 8 років навчалися грамоті в школах.