Підготувати повідомлення про Петра Столипіна

Петро Столипін зявився на світ 2 (14) квітня 1862 року в німецькому місті Дрезден. Він ріс і виховувався в родині генерала Аркадія Столипіна і його дружини Наталії Михайлівни. У Петра була одна сестра і 2 брата - Михайло і Олександр.

Дитинство і юність

Столипіни належали до відомого дворянського роду, що існував ще в 16 столітті. Цікавий факт, що по лінії батька Петро припадав троюрідним братом знаменитому письменникові Михайлу Лермонтову.

Петро Столипін в юності

Мати майбутнього реформатора була з роду Горчакова, який походить від династії Рюриковичів.

У дитинстві Петро був забезпечений всім необхідним, оскільки його батьки були заможними людьми. Коли йому було 12 років він почав вчитися в Віленської гімназії.

Через 4 годя Столипін перевівся в Орловську чоловічу гімназію. У той час біографії він особливо відрізнявся розсудливістю і твердим характером.

Після закінчення гімназії 19-річний Петро відправився в Санкт-Петербург, де вступив до Імператорського університету на фізико-математичне відділення. Цікаво, що одним з його викладачів був сам Дмитро Менделєєв.

Діяльність Петра Столипіна

Ставши дипломованим агрономом, Петро Столипін зайняв пост колезького секретаря. Всього через 3 роки він став титульним радником.

Згодом Петра визначили в Міністерство внутрішніх справ, де йому довірили посаду голови Ковенської суду світових посередників. Таким чином він фактично володів генеральськими повноваженнями, перебуваючи у званні капітана. Але ж тоді йому ледь виповнилося 26 років.

В процесі багаторічної служби в Ковно, а також під час свого губернаторства в Гродно і Саратові, Столипін приділяв велике значення аграрному сектору.

Петро Аркадійович глибоко вивчав різні технології, намагаючись підвищити якість і кількість врожаю. Він експериментував з новими сортами зернових культур, спостерігаючи за їх ростом і іншими характеристиками.

Столипін відкрив ремісничі училища та спеціальні жіночі гімназії. Коли його успіхи стали очевидними для влади, політика перевели до Саратова, де він продовжив свою роботу. Саме там його застала російсько-японська війна, слідом за якою піднявся бунт (1905).

Петро Столипін особисто спілкувався з розлюченим натовпом, зумівши знайти підхід до людей і заспокоїти їх. Завдяки його безстрашним діям хвилювання в Саратовської губернії поступово стихли.

Микола 2 двічі висловлював Петру свою подяку, а потім запропонував йому посаду міністра внутрішніх справ. Варто зауважити, що Столипін не дуже хотів займати цю посаду, оскільки від вимагав величезної відповідальності. До слова, 2 попередніх міністра були жорстоко вбиті.

На той час біографії на Петра Столипіна вже було скоєно 4 замаху, але кожен раз йому вдавалося виходити «сухим з ​​води»,

Складність нової роботи для чоловіка полягала в тому, що більшість депутатів Держдуми мали революційні настрої, перебуваючи в опозиції до чинної влади.

Це призвело до розпуску Першої Державної думи, після чого Столипін почав поєднувати свою посаду з постом премєр-міністра. На публічних виступах він демонстрував прекрасні ораторські здібності, висловивши чимало фраз, які пізніше стали крилатими.

Петро Аркадійович боровся з революційними рухами, зумівши провести безліч найважливіших законопроектів.

Реформи Петра Столипіна

Реформи Столипіна стосувалися багатьох областей, включаючи зовнішню політику, місцеве самоврядування, медицину, судочинство і культуру. Однак найбільш масштабні реформи були ним проведені в аграрній сфері.

Петро Столипін прагнув спонукати селян ставати повноправними власниками землі. Він подбав про те, щоб селяни могли отримувати вигідні для себе кредити.

Крім цього держава обіцяла всіляко підтримувати селянські товариства.

Другою важливою реформою стало земство - введення органів місцевого управління, що знижували вплив на дії заможних землевласників. Дана реформа просувалася дуже непросто особливо в західних регіонах, де люди звикли покладатися на шляхтичів.

Столипін був ініціатором ще одного важливого законопроекту, що стосувалося промисловості. Змінилися правила найму працівників, тривалість трудового дня, було введено страхування від хвороб і нещасних випадків і т.д.

Оскільки премєр-міністр хотів обєднати народи, що проживають в Росії, він створив міністерство національностей. Його метою було знаходити компроміси в різних питаннях серед представників будь-якої нації, не принижуючи їх культуру, мову і релігію.

Столипін вірив, що такі дії допоможуть позбутися від міжнаціональних і релігійних протистоянь.

Результати реформ Столипіна

Реформи Столипіна у багатьох експертів викликають неоднозначні думки. Деякі вважають його єдиною людиною, яка в майбутньому міг запобігти Жовтневу революцію і врятувати країну від тривалих воєн і голоду.

На думку інших біографів, Петро Столипін використовував занадто жорсткі і радикальні способи для впровадження власних ідей. Проведені ним реформи скрупульозно досліджувалися вченими протягом багатьох десятиліть, внаслідок чого були взяті за основу Перебудови Михайла Горбачова.

Коли мова заходить про Столипіна, багато хто згадує Григорія Распутіна, який був близьким другом царської сімї. Варто відзначити, що премєр-міністр вкрай негативно ставився до Распутіну, направляючи на його адресу масу невтішною критики.

Саме на вимогу Петра Аркадійовича Распутін покинув межі Російської Імперії, вирішивши зробити паломництво в Єрусалим. Назад він повернеться лише після загибелі політика.

Особисте життя

Столипін одружився у віці 22 років. Спочатку його дружина була нареченою його старшого брата Михайла, який загинув на дуелі з князем Шаховським. Будучи при смерті Михайло нібито попросив Петра одружитися на його нареченій.

Чи так це було насправді сказати важко, проте Столипін дійсно зіграв весілля з Ольгою Нейдгардт - однієї з фрейлін імператриці Марії Федорівни.

Цікавий факт, що Ольга була прапраонукою легендарного полководця Олександра Суворова.

Даний союз виявився щасливим. У сімї Столипіним народилося 5 дівчаток і один хлопчик. Пізніше син реформатора залишить Росію і стане процвітаючому у Франції публіцистом.

Як уже згадувалося раніше, на Петра Столипіна було скоєно 10 невдалих замахів. Під час одного з останніх замахів вбивці хотіли розправитися з премєр-міністром на Аптекарському острові за допомогою вибухівки.

У підсумку, Столипін залишився живий, тоді як десятки ні в чому не винних людей загинули на місці. Після цього сумного випадку в силу вступив указ про «скорорешітельних» судах, більш відомих як - «столипінський краватка». Це означало негайну страту для терористів.

Після цього поліція змогла розкрити ще кілька змов, але співробітникам так і не вдалося захистити політика від фатального 11 замаху.

Коли Столипін разом з царською сімєю перебував у Києві, з нагоди відкриття памятника Олександру 2, секретному інформатору Дмитру Богрову надійшло повідомлення, що в місто прибули терористи для вбивства імператора.

Але в дійсності замах задумав сам Богров і не на Миколая 2, а на премєр-міністра. І оскільки інформатору довіряли, він мав пропуск в театральну ложу, де сиділи тільки високопоставлені особи.

Підійшовши до Столипіну Богров двічі вистрілив в свою жертву, яка померла від отриманих ран через 4 дні. Петро Аркадійович Столипін помер 5 (18) вересня 1911 року в віці 49 років.